Євгенія, Женя, Єуженія… Її по-різному називали упродовж останніх трьох років Другої світової війни, поки вона долала важкий шлях, який довелося пройти від рідного українського села до Польщі, з Польщі до Німеччини й назад. Євгенія Скриль вижила під час Голодомору, її сім’я зазнала утисків з боку комуністів, пізніше у пам’яті закарбувалась жорстокість німецьких нацистів. Козацьке коріння, прагнення волі й доброта людей дали Євгенії змогу вибратися живою з двох таборів смерті, а також пізнати справжнє кохання серед страждань і зради. Однак чи судилося їй разом з коханим чоловіком подолати всі перепони? Про це розкажуть сторінки щоденника.
Идет шестнадцатая весна Николая Иртеньева. Он готовится к экзаменам в университет, переполнен мечтаниями и размышлениями о будущем своем предназначении. Богатый эмоциональный мир героя, его мечты о большой любви, о будущем супружеском счастье, его необыкновенная нравственная чистота вызывают к нему горячий интерес и симпатию. Иртеньев стремится к самодисциплине и нравственному самосовершенствованию. Для этих целей он заводит специальную тетрадь, чтобы записывать свои жизненные принципы, которым он намерен неукоснительно следовать. „Юность” – третья и заключительная повесть в псевдо-автобиографической трилогии Льва Николаевича Толстого, впервые напечатана в 1857 году.
Цей роман — лірична історія життя двох видатних жінок: художниці Катерини Білокур і співачки Оксани Петрусенко.
Катерині не дозволяли вчитися й малювати, а вона не мислила себе без малюнка — сховавшись від усіх, розмальовувала химерними птахами вкрадене в мами полотно. Оксана в чотирнадцять мусила піти працювати, щоб утримувати маленького братика й усю сім’ю. Нелегкі перипетії життя були постійною перепоною їхній творчості.
Зрештою долі жінок переплелися. Майбутня художниця написала Оксані Петрусенко листа зі своїм малюнком — зламаною гілкою калини. Співачка була вражена поєднанням кольорів і відтінків, а ще болем, що струменів через зображення. Так у житті Катерини Білокур розпочався новий етап, що приведе її до слави.
Роман Марка Твена «Янки из Коннектикута при дворе короля Артура» может быть с полным правом поставлен в один ряд с лучшими произведениями писателя.
Эта необычная книга сочетает в себе фантастику, пародию и жизнерадостный юмор. Марк Твен просто не умел писать скучно, чему данный роман и служит прекрасным доказательством.